В останнi днi серпня 2005 року в нашому суспiльствi виникла певна напруга стосовно переносу кафедри УГКЦ зi Львова до Києва. I, нажаль, серед тих, хто провокує цю штучну напругу, є i певнi козацькi угрупування.

Наша благословенна Україна, яка пройшла складний шлях до своєї незалежностi i волi, продовжує торувати свою дорогу до вiдкритої сiм'ї європейських народiв. Ми повертаємось до Європи не тiльки економiчної, соцiальної, а, насамперед, до Європи духовної. Наша нацiональна iдея "Бог-Народ-Україна", яка втiлюється в життя зусиллями Українського Реєстрового Козацтва, передбачає побудову правової держави i зрiлого громадянського суспiльства на засадах єдностi i толерантностi, миру i злагоди.

Українське Реєстрове Козацтво толерантно ставиться до всiх релiгiйних напрямкiв i течiй, що укорiненi на українськiй землi, i з глибокою повагою ставиться до свiтоглядного вибору кожної людини. Нами вже налагодженi тiснi плiднi стосунки i конструктивна спiвпраця з бiльшiстю релiгiйних органiзацiй України, зокрема з УПЦ, УПЦ-КП, УАПЦ католицькими i протестантськими церквами, iудеями, мусульманами тощо. Наша принципова позицiя полягає саме на шляхах конструктивного дiалогу заради розбудови незалежної i могутньої України.

Україна є полiконфесiйною i багатоцерковною країною i тому нацiональної i загальнодержавної єдностi вона може досягти лише за умови дотримання принципу свiтоглядного й релiгiйного плюралiзму i толерантностi мiжконфесiйних вiдносин. Лише сходження на рiвень нацiональної iдеї як приоритетного принципу гарантує виважений пiдхiд до конфесiйної вiдмiнностi й окремої церковної незалежностi як складової сучасного суспiльного i релiгiйного процесу, утвердження в думцi, що Україна одна для тих, хто бажає її вiдродження, i Бог один для тих, хто в нього вiрить. Саме ця iдея може слугувати запорукою злуки i утворення в майбутньому Єдиної Української Християнської Церкви.

Перший крок в цьому напрямку зробила Українська Греко-Католицька Церква на чолi з видатним духовним лiдером сучасностi кардиналом Любомиром Гузаром, Верховним Архiєпископом Києво - Галицьким, яка перенесла 21 серпня 2005 року головну кафедру зi Львову до Києва. Українське Реєстрове Козацтво вважає це iсторично справедливим, соцiально, полiтично i духовно виваженим кроком УГКЦ, який враховує новий стан речей у незалежнiй Українi, а також сучаснi цивiлiзацiйнi цiнностi, на якi повинна орiєнтуватися європейська держава. Всi намагання виступити проти цiєї знаменної подiї в сучаснiй iсторiї - означає повернути український народ та його державу у минуле, спекулюючи на його проблемах, якi iнспiрованi з-за кордону. Це вiдбувається з метою штучного загострення мiжконфесiйної ситуацiї в Українi i створення з цiєї проблеми майже середньовiчно агресивного антиукраїнського мiфу.

З свого боку УРК пiдтримує i щиро вiтає УГКЦ з переносом кафедри до Києва i буде продовжувати плiдний дiалог з церквою. А всiм зазiханням на конструктивний процес налагодження мiжконфесiйного i мiжцерковного миру i злагоди в Українi, i, особливо тим, що спрямованi на руйнацiю єдностi громадянського суспiльства i держави, УРК буде давати адекватну оцiнку i вiдсiч.

Гетьман УРК

А.I. Шевченко