|
|
На очах скульптури застигли крижинки. Коли у полудень виглядає сонечко, вони перетворюються на вологу, і здається, що отаман Антон Головатий плаче. Чому ридає козацький отаман, з іменем якого пов’язані сторінки історії Одеси? Не лише тому, що негідники знищують пам’ятник. Боляче, мабуть, і через те,що не вживається жодних заходів для реставрації й охорони пам’ятників. Як завжди, не вистачає коштів. А може, декому бракує чогось іншого: поваги до своєї історії, громадянської пам’яті, совісті, почуття відповідальності? Як би то не було, а це ще одна адреса, за якою потрібна допомога реєстрових козаків.