|
|
Ніжні та ліричні, полум’яні та запальні твори Кобзаря стали основою вистави “Думи мої…” Донецького академічного українського музично-драматичного театру. Увагу режисера В. Пінського привернула інсценізація Л.Старицької-Черняхівської, написана ще на початку минулого століття, в якій письменниця змогла поєднати твори Шевченка різних періодів, жанрів та тематичної спрямованості.
Дійство, що розгортається на майданчику Малої сцени, примушує затамувати подих.
Акторів мало, але кожне їхнє слово – то відкриття, то біль поета, його радість та смуток, надія на щасливе майбутнє рідної землі. Запальний, повний надій та сподівань молодий Поет (Володимир Швець) поступається місцем Поету зрілому (В.Ступаков), який відчув гіркоту втрат та самотність заслання. Його вічною супутницею є Муза (заслужена артистка України Т.Романюк), вона нагадує про те, чого ще не встиг зробити митець, що не написав, про що не сказав.
Час пролітає швидко, а ти ще довго залишаєшся під впливом величного слова українського пророка, талановитої гри акторів, в яких, здається, на час вистави вселилась душа самого Кобзаря.