При в’їзді до м. Хмільника, що на Вінниччині, стоїть пам’ятник Богдану Хмельницькому. Екскурсовод, розповідаючи про походження назви цього міста, підтримує думку деяких істориків про те, що походження “Хмільника” пов’язане з родовим корінням Богдана Хмельницького. Втім, переважно у довідковій літературі, енциклопедіях, біографічних словниках інформується, що Богдан-Зиновій Хмельницький народився близько 1595 року в Чигирині (Суботові), тепер Черкаської області.
Київський історик І. Каманін намагався зв’язати рід Хмельницьких з київськими міщанами Хмелями, але прямих зв’язків, які б це підтверджували, йому відшукати не вдалося. Виникли і деякі сумніви щодо прізвища Хмельницький. Королівський секретар Єронім Піноччі 1654 року писав: “Хмельницький так названий від своїх, ім’я його батька було Хмель, а його звали Хмеленко”. Цілком імовірно, що в народі так називали Хмельницького. Павло Алепський, сирійський мандрівник, який побував на Україні у 1654-1656 рр. не називав гетьмана інакше як Хмель, - очевидно, таке ім’я він чув від козаків. Сербські “капітани” у своєму листі від 1654 року титулують гетьмана так: “Пресвітлий і благородний, Богом ізбраний пане Богдане Хмель”. Іван Петрович Крип’якевич торкається питання походження гетьмана. “Походив він з дрібношляхетського роду, - пише історик. - Про це є свідчення двох чужинців, які відвідали гетьмана в Чигирині”. Венеціанський посол Альберто Віміна 1650 року писав: “За своїм станом він син шляхтича, який підпав під вигнання і був позбавлений шляхетського звання”. Посол шведського короля Карла Х Самуель Грондський, який був у Чигирині 1654 року, підтвердив, що Хмельницький “народився від батька - польського шляхтича”, і також згадав про покарання Богданового батька, який був покараний судом чи то на “баніцію”, чи то так на “інфімію” (таке покарання у середньовічній Польщі вважалося найжорстокішим і передбачало інфамію (знеславлення й обмеження в громадянських правах) та вигнання покараного за межі батьківщини). Не виключено, що Михайло Хмельницький скоїв щось подібне до нападу на маєтки сусідів, неповернення боргу, приховував злочинців. Шляхетство Хмельницького визнавав і польський король Ян Казимир, який у своїх листах називав його “уродзоним”, тобто шляхтичем.
Хмельницькі були дрібними шляхтичами, такими маловідомими, що ними не цікавилися геральдики, і тепер ще не можна остаточно вияснити, з якого саме Хмельника походить цей рід. Польський історик В. Марчинський на початку XIX ст. вказував на містечко Хмільник на Поділлі, що на теперішній Вінниччині, де й поставлено пам’ятник гетьману. З його історичної руки пішло у світ таке твердження, що в той час там жили Хмельницькі. Думку про те, що Хмельницькі вийшли з Хмельника у Перемишльській землі, бо найперше вони зустрічаються у Галичині, відстоює у нарисі на сторінках часопису “Наше слово”, що виходить українською мовою у Варшаві, Семен Посіко. “На південь від Переворська, - пише він, - що у давній Перемиській землі, на захід від річки Сяну, у лісах недалеко місцевості Гродзіска є залишки “валів Хмельницького”, що виразно зазначено на спецмапі, перебитій для військових цілей як «Зондераус-габе» під час німецької окупації у період Другої світової війни». Це означає, що козацькі військові відділи за наказом гетьмана Хмельницького загналися аж туди і там окопались проти нападів противника. А зовсім недалеко від цього місця лежить село Хмільник.
За здогадом історика Львова і Жовкви вірменина Садика Баронча, і наш історик І. Крип’якевич підносить цю найбільш імовірну гіпотезу, що звідтіля походили наші Хмельницькі. Згодом у цьому селі (колись русинському, тепер зовсім польському) проживав Богданів батько, Михайло Хмельницький. Рік його народження невідомий. Належав до землян на Україні і до козацтва (з Берком із Хмельника на Поділлі не мав нічого спільного), його дружиною була багата козачка, мабуть, із-за Дніпра (чи не з Переяслава, як дехто твердить).
Вів гарне господарство, з обличчя був красенем. Як “шляхтич на загороді - рівним воєводі”, убирався по-шляхетському, а службу одягав по-козацьки. Коли виїздив зі своїми козаками з двору, то сусідські жінки-шляхтянки аж очі зривали, дивлячись на “пана Міхала”, і дорікали своїм чоловікам, чом ті не такі, як пан-козак Хмель. І цього не могли стерпіти пани-сусіди. Рада в раду - і закинули Михайлові Хмельницькому, що він “псує їм жінок”. Зібрали навколишню озброєну шляхту і вчинили наїзд на гордого козака, зруйнували, спалили будинки, дотла знищили все господарство, а родину погнали на “баніцію”.
У деяких історичних працях згадується місцем народження майбутнього гетьмана України містечко Жовква, що на Львівщині. Саме тут на зламі ХVІ-ХVІІ століть бували й проживали члени сім’ї Хмельницьких, і десь тут народився Богдан Хмельницький, пізніший гетьман...
Польський дослідник життя і діяльності Януш Качмарчик у праці “Богдан Хмельницький”, що вийшла у Вроцлаві, наводить декілька версій щодо місця народження Хмельницького. Згадує насамперед містечко Жовкву, підтримуючи думку й аргументацію попередніх польських дослідників. Батько Богдана Михайло служив у гетьмана Жолковського у Жовкві. Також цей автор наводить м. Чигирин, у якому підстаростою був Ян Данилович, на службі у якого теж перебував у Олеську Михайло. І третім можливим місцем народження Януш Качмарик називає місто Корсунь, звідки походила Богданова мати, що також є малоймовірним. “Особиста біографія Богдана Хмельницького, - писав академік М. Грушевський, - так бідна на реальні і безсумнівні факти, а так багата надміру на легенди”.
Але Коховський – єдиний із старих істориків, який висвітлив жовківський період життя М.Хмельницького, - зазначав, що майбутній гетьман переселився до Чигирина тоді, коли Данилович став чигиринським старостою, тобто у 90-х роках ХVI ст., і що одружився там із козачкою. Отже, здогад про Жовкву як про місце народження Богдана доводиться відкинути.
Венецький посол Сагредо подає його вік у 1649 році на 54 роки, тобто народився Хмельницький 1595 року. У листі до короля під Зборовом 1649 року той же венеціанець називає Богдана “уродзоним шляхтичем з Русі”, а сам Богдан тоді у листі до короля писався “уродзони гербу Абданк”. Такі факти. А подавані істориками, краєзнавцями, письменниками місця народження – Переяслав, Черкаси та інші - малоймовірні, хоча Переяслав можливий у тому випадку, якщо Богданова мати, переяславська козачка, родом була з Переяслава і могла поїхати на час родів туди до своїх батьків. Інколи і самого Богдана називали “переяславським козаком”, а ще й “мазуром”. Саме оце у якійсь мірі підтверджувало б місця походження Богданових батьків Хмельницьких від так званих мазурів – мешканців околиць Рюшева, що розмовляли здебільшого польською мовою (так, як і українці на Ярославщині за Сяном), а мати Богдана із переяславських козаків, звідкіля й сам Богдан взяв собі першу жінку Ганну Сомко, інформує Семен Посіко. Саме цей факт, напевно, послужив М. Петровському (Нариси з історії України. - Харків, 1930. - Вип. 4. - Стор. 32), який стверджував про одруження Богдана з переяславською козачкою, про те, що родом із Переяслава був хрещеник Богдана Тетеря, що Хмельницький мав двір у Переяславі, що Д. Заславський назвав Богдана переяславським козаком.
М. Кордуба у статті “Богдан Зиновій Хмель” пише, що М. Хмельницький засновував слободи за Тясмином, втім, і хутір Суботів, що завів там взірцеве господарство і збудував дерев’яну церкву св. Михаїла, в якій, напевне, пізніше було захоронено його сина – гетьмана Богдана.
Отож звернемось ще раз до книги відомого історика Крип’якевича, який, зокрема, зазначає: “... правдоподібне, що Богдан народився у Чигирині. За даними Коховського, Михайло Хмельницький переселився з Чигирина тоді, коли Даниловичу було надано Чигиринське староство – між 1592-1594 рр. Якщо ж Богдан народився 1595 р., тобто місцем його народження міг бути Чигирин. Про зв’язки ж Михайла Хмельницького з Черкасами немає ніяких документальних даних”.
Але, як говорить академік, питання про місце народження Богдана не можна поки що вважати остаточно з’ясованим. На жаль, і донині не поставлено крапку, звідки ж родом Богдан Хмельницький, що мабуть, повинен знати й екскурсовод, що веде екскурсії у місті Хмільнику...