Як свідчать історичні джерела, смт Комишня Миргородського району, що на Полтавщині, у 1715 році вже мало власний козацький герб. Можливо, цей герб на багато років „старіший”, адже з 1649 року Комишня – сотенне містечко Комишнянської сотні Миргородського полку, з 1658 – Гадяцького полку. Літопис розповідає, що у 1654 році до Комишні прибуває російський посол М. Воєйков, який приводить до присяги царю сотника, отамана, 53 козаків, а ще 18 міщан і війта.

Згодом (1666) Комишню передають у ранг гетьманові І. Брюховецькому, потім (1678 – 1687) нею володів гадяцький полковник М. Самойлович. Містечко було полем битви армії шведського короля Карла XII з російськими військами. У 1709 році, після поразки шведів під Полтавою, Комишнею заволодів гадяцький полковник І. Чарниша, згодом універсалом гетьмана І. Скоропадського (1715) Комишню передають гадяцькому полковнику М. Милорадовичу, що підтверджує грамота Петра I від 1718 року. До ліквідації полкового устрою містечко входило до складу Гадяцького полку.

Ось про що може розповісти сільський герб, про славу якого вже мало хто пам’ятає у мальовничому селищі на Полтавщині.